[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська поезія

Стихотворение: Полон

Содержание:

Так ніч цілує лагідно в уста,
Коли самотність грає сумно душу,
Та ось приходить Дівчина-весна -
це мій полон, її кохати мушу.
Так вранці, прокидаючись один,
Здавалося б нічого вже не треба
На мить лиш зупинити часу плин,
торкатися до теплого вже неба,
Тремтіти, відчуваючи той смак,
Твоїх зелених дотиків без меж.
Та ти, як зАвжди, знову (чи не так?)
Мене оманеш солодко й втечеш.
Так іноді, що падає зоря,
Могильним кличе шепотом на дах
Та знов рятує посмішка твоя
На спраглих нецілованих устах.
Не літня спека, не зимовий сон
Не тиха безнадія восени,
Не сум, не радість, тільки лиш полон
Кохання до прекрасної весни.



Просмотров: 409

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: Отто фон Ф. (Отто)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 19.03.2011 / 17:05:16

Голосовали: Кукла в бантиках (+3), Кукла в бантиках, Ramalada, Апрельский зяблик, Foxy (+3)... [все]

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (8)

Оценка материала: 20
Кол-во оценок: 10
Рейтинг материала: 12
Подано голосов: 4
Общий рейтинг: 32

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
На главную
Сейчас на сайте: 117
© MuZa.NaMe
waplog
[23 / 0.0328 сек]