Пройшло безлiч рокiв... На могилi чотири руки, Тi, що вбили кохання, Пiдливають червонi квiтки... ____________________ Вбивали кохання, вбивали чотири руки, Били з рiзних сторiн, мов змагаючись в вмiннi i силi, Та благало воно: "Не роби цього, не роби!..." Та вони не зважали, За ударом удар наносили... Вбивали кохання... I померло воно - А могло лише вдати що мертве, Лиш тiльки - Кохання нiколи обманути нiкОго не могло, Та i їм це кохання не шкодА було зовсiм, нiскiльки... _____________________ Так померло кохання, залишивши по сОбi ненависть, Що гадюкою влiзло. Гострим кiгтем дере... Усе штучне навколо - щастя, сльози i радiсть, I несправжнє кохання в нашiм серцi живе...
Оценка материала: 15 Кол-во оценок: 8 Общий рейтинг: 15
Прямая ссылка на произведение:
BB-Код:
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
