Стихотворение: Квiтень i Листопад (на дуель)

Пролог
.
В країнi чарiвнiй, де сонце ховалося
Вiд довгих, холодних ночей,
Щось дивне й незнане для всiх вiдбувалося,
Незриме для iнших очей.
Там дiвчина Квiтень з сумним Листопадом,
Розмову тихенько вели,
Слова розливались немов водоспадом,
Ледь чутним дзюрчанням води...
===================
.
Скажи, Листопаде, чому ти зриваєш,
З берiзки останнi листки?
З собою у безвiсть чому забираєш
Квiток запашних пелюстки?
Залиш це, милий, ти не помiчаєш,
Як дощик рида у ночi?
Цi сльози прощальнi в долонях ховаєш,
Холоднi i сiрi, як днi...