Стихотворение: КОЛОБОК (нецензура)

Якось бабi дiд сказав -
Я голодний, як удав,
Хочу їсти, хочу пити -
Щось бодяж, бо буду бити.
Баба зразу очканулась,
Пiдiрвалась, уїбнулась,
Через час несе дiдулi,
Хавчик прямо у каструлi.
Облизався дiдуган -
Лисий чахлий уїбан
Вiдкриває казанок -
В казанковi колобок.
- Що це бабо за хуйня
Я не поняв нiхрена?
Кругле, з носом i вухами,
З рилом, ротом i баньками.
Каже баба - Це дiдок,
Дуже вкусний колобок,
Хавай падло, не пiзди,
I скорiше спати йди.
Дiд хотiв тiльки вкусить,
Чує матом хтось кричить -
Нахуя розкрив їбало,
Чмо поморщене, хуяло?
Дiд усрався з переляку,
Вмить закрив свою ротяку
Колобок бiгом стрибнув,
I в лiс десь пизданув
Котить лiсом круглий хер
Баче скаче дикий звєрь.
Ой пробачте, я збрехав
Заяць йобар прискакав
Каже - падло, ти є чмо,
Хлiбобулочне дєрьмо,
Я тебе зара замочу,
Потiм сяду i подрочу.
Колобок немов здурiв,
Каже - ти шо ухуїв?
Косоокий уїбан,
Тупорилий бля баран?!
Заяць зразу замовчав,
Яйця в жменю i помчав,
Поскакав в будяки,
Загубивши кiзяки.
Покотився наш кругляк
В центр лiсу на тусняк
Де тусуються тварини
I нема нiде людини.
Котить - чує щось ричить,
Лiзе, кашляє, пиздить,
Глянув - бєшений вовчара,
Шкiрить зуби - от сучара!
Каже - йобаний ти в рот
Хлiбобулочний урод,
Щас захапаю тебе
I мене мало їбе.
Колобочок не злякався,
Посмiхнувся, облизався,
Каже - я тебе зара зарию,
В гроб положу i закрию!
Поняв сiра ти собако -
Геть, бо виїбу у сраку!
Вовк облiзлая собака,
Затулив руками сраку,
I поплентався у лiс
Сiре падло, чортiв бiс
Далi валить Колобок -
За лiском уже гайок,
У гаю пташки спiвають,
I дерева обсирають.
I почув як незабаром,
Потягнуло перегaром.
Це здоровий ведмежара,
Нализався як сучара.
Каже - Йди шарко сюди,
Бо отримаєш пiзди!
Хватить круглий тормозити,
Менi треба закусити!
- Не пiшов би ти у сраку
Косолапий дебiляка? -
Атвiчає Колобок,
- Тупорилий ти мiшок!
В мене настрою немає,
I тебе грузить ламає!
Я вже вовка загрузив,
Хоч тебе шоб попустив?
Каже Мiша - я догнав,
Поняв все i уїбав.
Дуже добре, йди Мишко
Бо напхну кiлкiв в очко!
Далi котиться наш м'яч,
Iз муки солодкий квач,
Баче - чухає Лиса,
На лобковi волоса,
Колобок розкрив їбало,
Як би було шось би встало.
Вiн i справдi здивувався,
I в мурашник уїбався.
А Лисиця на весь лiс,
Голий бацає стрiптiз.
Розбудила увесь лiс
Птиць, тхорiв, кабанiв i кiз,
I повiвся Колобок -
Очi вивалив, втикнув
I до рижої поткнув.
А вона його дибiла -
Ухопила й замочила,
Обїбала цю хлiбину,
Хитра, рижая скотина!
Смисл казочки такий
Чи старий, чи молодий,
Чи у силi ти мужчина,
Все одно люба дiвчина,
Може башню закрутить
Обїбать i обдурить!