Сотні ночей, Міняються днинами - Безліч очей, Людей, І думок Наче насмішка над словом - «Не буду!» Наче погроза звучить - «Не бреши!» Дика тварина шкребе своїм кігтиком, Рани лишає, а з ними рубці, Це в наших серцях, На розірванім клапані, Стенокардія. Як вирок - Мерці...
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.