Якось було це ввечері, сів янгол на плече й сказав: "Втомивсь ти, бачу, друже! Сядь, відпочинь, ось, кави випий, але не поспішай, вона гаряча дуже..." А потім зник, як не було його, розтанув у повітрі, але в руках залишив кружку кави запашної... І зникла втома, тіло ожило, і сили десь взялися, а я дивився, як парує кава, й думав... Не пив я зроду ще смачнішого напою...
Оценка материала: 6 Кол-во оценок: 3 Общий рейтинг: 6
Прямая ссылка на произведение:
BB-Код:
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
