[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська поезія

Стихотворение: Грандбатько

Содержание:

Летять повз мене, мов птахи, літа,
Були часи, як був ще зовсім юний...
На чорній сукні похилилися жита,
Звучить бандура, плачуть тужні струни.

Як ще тоді, я пам'ятаю осінь.
Кудись одно бредуть вже зморені воли,
А я до них рушаю по сільській дорозі,
Не маючи охоти, й досі плинуть кволі...

Куди йдете? Де шлях ваш буде?
Мовчать.

Отак й похмурі сірі люде -
Щось будувать, щось планувать...

Де мій раніш минав десяток,
Сьогодні забудовують новим -
Інноваційним, пріоритетним,
Нерідним й зовсім не живим.

Усі квапливо плинуть поміж мене,
А він на човні без тривог удаль...
Пливе.
Ніколи думкою мене не омине
Його прощання і моя печаль.

Сам собі знайда й вмілий адмірал,
Чужим ставком пливу назустріч небу.

Так й не зустрів...

Мабуть вбачаю я таку потребу.
Але поодаль вже чекає мене зрушений причал.



Просмотров: 176

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: riko747 (Виталий)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 06.08.2016 / 16:49:53

Голосовали: Firefly, ВИВАТ!, Актиния, ODIN1, Украинцев

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (2)

Оценка материала: 10
Кол-во оценок: 5
Общий рейтинг: 10

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
На главную
Сейчас на сайте: 85
© MuZa.NaMe
waplog
[23 / 0.0378 сек]