[Стать автором сейчас!]
Категория: Религиозная лирика

Стихотворение: Лицарське кредо

Содержание:

Не хочу я дивитись на банальщину
Й оманою всипляти твою душу,
З скорботою дивлюся на бувальщину,
З скорботою.
Не плачу, але мушу.

Все виплакати маю до краплини
Й в той час, одраз, звільнить дитячі очі
До тебе говорю, як батько до дитини,
Мов батько, колихаючи, цілуючи щоночі,
Співаю колискову, розказую казки.

Сьогодні ми з тобою вже не діти,
Не юнаки, а лицарі меча -
Меча зі сталі.
Ним не вбити, з ним злетіти,
І підкорять знедолені серця.

Не впасти, хоч життя відріже крила,
Не повернуть - сміливим кроком йти.
Ти пам'ятаєш як раніше ми безсилі,
Нескорені тримались висоти?

Моє дитя, моя любов, мій кращий друже,
В веснянім полі маків і волошок,
Тобі збудую форт незламний, дужий,
З розбитих світанкових іграшок.



Просмотров: 100

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: riko747 (Виталий)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 29.06.2016 / 11:50:09

Голосовали: ODIN1, Актиния, Украинцев

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (1)

Оценка материала: 6
Кол-во оценок: 3
Общий рейтинг: 6

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
На главную
Сейчас на сайте: 42
© MuZa.NaMe
waplog
[21 / 0.0307 сек]