Стихотворение: гієни

Цятка за цяткою, накипає гнів,
Впивається в серце кров ворогів.
Шепчуться, чмихають чортові діти.
Один і єдиний ваш вирок - горіти.

Цілує сокира шматок за шматком,
Єхидні обличчя січе аж бігом,
Наповнені люттю очі мої.
Спадають, стихають людські рої.

За кожною з масок - мерзенні серця.
Безстидні, збіднілі, огидні тільця.
Мов шльондру тягаєте з рук і до рук
Невинність і святість.
Для вас пустий звук.

Огидливий фарс - ваші гострі ножі.
На звалищі бруду не знайдеш душі,
Лиш ролі з театру втілять в життя
Брехливі,
Хто в серці вартує сміття.