Побудь зі мною ще хоча б хвилинку, не тікай, Не бачились з тобою майже вічність цілу, Тебе кохаю до безтями, ти це знай, Тобі готовий я тобі віддати свою душу разом з тілом. Слова, слова, слова, слова... Вони у речення складаються незграбно, І не опишеш свої почуття, бо не існує слів таких, нема, І краще вже мовчати, ніж шукати фрази ці намарно... І знову день минув, як декілька хвилин, І знову часу нам на все не вистачає, як і завжди, Ти зникнеш, наче марево, залишусь я один, І заховаю смуток свій за ширмою веселої бравади...
Оценка материала: 6 Кол-во оценок: 3 Общий рейтинг: 6
Прямая ссылка на произведение:
BB-Код:
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
