Де небокрай, так схожий на аорту, що різонули лезами зірок, з бинтів стежок, душа аеропорту, зробила в вічність відчайдушний крок. Хай плачуть птахи на руїнах ночі, коли вмирають молодими сни... Там стануть всі думки її пророчі і кожен погляд буде голосним! Від гіркоти вже випитої туги, слова чорніють наче від пожеж... Та хто став першим, той не буде другим, не буде третім і четвертим теж! Літа минуть, але вони нетлінні, як ті, що стали в стрій на зламі ер, бо й сивий Бог, на "СЛАВА УКРАЇНІ!", "ГЕРОЯМ СЛАВА!" відповість тепер!
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
