[Стать автором сейчас!]
Категория: Творчество других авторов

Стихотворение: Словом крізь час

Содержание:


Оце вже день, в пророцтвах і у снах
Дарований мені не раз, не двічі.
Здається, сонце зазирає в вічі
І визріває у душі весна.

Дивлюсь отак за горизонт декад,
За обрій сліз, надії попелища –
Там вогневиця сходить, та все вище –
Понад Олімп духовних барикад.

Промінням вмиті тисячі облич,
Усміхнених, не займаних байдужістю,
І кожному не позичати мужності
Величну долю не впустити з пліч.

Святі імення - не для нагород,
Собі – зерно, худобині – полова.
В колисці немовля лепече МОВОЮ,
І знають діти, що вони – НАРОД,

Таке єдинство. Слово, наче клей.
Будують вежу не для Вавилону –
Своєї віри і свого закону,
В своїй країні для своїх людей.

Вінком терновим пам'ять на чолі,
Горять багаття в присмерках історії.
А віра – вічна. Час її повторює.
Хто в землю вріс, той виросте з землі

Оленка Бараненко



Просмотров: 229

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: Грета Лилл (Яна)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 22.02.2015 / 22:54:07

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (5)

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
На главную
Сейчас на сайте: 77
© MuZa.NaMe
waplog
[16 / 0.0357 сек]