Бездонний сум дощу...холодна кава...три крапкм,як иежа між інь та янь...ця ніч немов забута балаклава,на підвіконні наших сподівань.Цей погляд в себе як рушник на п'яльці,без фарб,без візерунків..голе тло...бо в сотах серця не завязли пальці...щоб з них в цей світ хоч щонебудь стекло.А може я втомився від чекання.вслуховуючись у зірок фальцет.і слову що прийшло на покаяння,іще зарано думати про це.
Оценка материала: 2 Кол-во оценок: 1 Общий рейтинг: 2
Прямая ссылка на произведение:
BB-Код:
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
