Надінь на душу неба вишиванку,вплети у хвостик наче стрічку ніч,побудь зі мною знову віч-на-віч,в обіймах безсоромних снів до ранку.Цнотливих вуст солодке забуття...бездоння рук і мовчазної спраги...не залишай будь ласка без уваги,на роздоріжжі розпачу - життя.Метеликом барвистим прилети,на покищо відкрито вперто вії...і хоч це тільки (на сьогодні),мріі,кохай мене,як вмієш тільки ти!
Оценка материала: 12 Кол-во оценок: 6 Общий рейтинг: 12
Прямая ссылка на произведение:
BB-Код:
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
