Стихотворение: Блукаюча душа

Прилітає до старої хати птах
Гарний, крила чорні-чорні.
І чомусь усмішка на моїх вустах
Не така весела вже сьогодні.
Хочеться дізнатись, чом летить,
Чом несе проворні свої крила,
Чом не може він без неї жить,
Чому доля йому таке судила,
Прилітати до руїн тих.
В них тодішнє щастя відшукати,
Що він буде ще шукати в них
І чому летить він знов блукати...
Що минуло, те не повернеш—
Знає він, та як йому забути
І від думок вночі не засне
Буде пам`ятати...
Як знайти щастя своє,
Як позбутись від чужого болю,
Чом як йду я бачу знову те,
Як птах летить шукати свою долю.
Його минуле не відпустить, ні,
Хоч горя він натерпівся багато
І прилетить сюди він навесні,
І буде як завжди її шукати...