Стихотворение: Усмiшка

Содержание:

Мій розум вкотре викидає лялечки
Муміфікованих живими сподівань.

Мені лоскоче босі ступні галечник,
І небо плаче вічними "відста'нь".

А світ би - пригорнути, заспокоїти,
Щоб не коловся війнами у сні,

Тріпати за нерівності геоїда,
Співати недоспівані пісні.

А замість того - виріжу дві деки я
На спині власній, щоб звучав чистіш

Мій голос тихий. Правда, навіть деколи
Співатиму я, поки ти ще спиш.

Та так і буде - а куди ще дінешся?
Як хтось не так давно сказав мені,

"Знаєш, Салміна, а ти дитина ще,
Лиш діти так всміхаються п'яні!"

Просмотров: 292

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: Семиаза (Анастасия)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 18.11.2012 / 03:16:29

Посл. редактирование: Семиаза
Редактирований: 1 (18.11.2012 / 03:23:06)

Голосовали: ODIN1, Ставр, Lina, Ілманвері, Аля Поцелуева... [все]

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (4)

Оценка материала: 14
Кол-во оценок: 7
Общий рейтинг: 14

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.