Стихотворение: Помер...

Нащо робиш, для чого так чиниш?
На мої почуття ти начхала...?
Лиш про себе ти дума...? - загинеш,
Так не можна... так чинять вандали...

Ти вандал... Ти жорстока... боюся...
Почуття ти мої розтоптала...
Піду... сяду... нап'юсь... накурюся...
І поверну все те що забрала.

Але ні... не поверну... не вийде...
Почуттів тих мені вже не мати...
Ну коли ж пані смерть уже прийде...
Надоїло її вже чекати...

Встану, й швидко піду їй на зустріч...
Не піду, - полечу... так же краще.
Вниз летючи... З бездонної кручі,
За секунду до смерті, подумаю "нащо"?...

Нащо жив я так дого на світі?
Нащо я взагалі народився?
Що зробив ти корисного, Вітя?
Окрім того що впав і розбився...

Я сьогодні помер... не фізично, -
Лиш душа моя вмерла навіки
Та не варта людина практично,
Без душі і дурної копійки...