Пробач мене, за всі мої помИлки... Пробач за все, що зроблено не так Був дурнем я... збирав усі крихтИнки, Крихтинки, що породжували страх...
Крихтинки сумнівів, які мене картали, Крихтинки гніву, які мучили мене, Крихтинки недовіри, які рідними вже стали Крихтинки страху, що я підведу тебе...
Тепер же сумніви мої всі зникли, І недовіра загубилась в далені, І гнів пропав, - пішов в нікуди, А страх що підведу, - сказав йому я ні.
Я знаю, знав, і лиш переконався, Що ти цінніш для мене як життя Пробач мене, за те що я злякався... До тебе в мене найщиріші почуття
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.