Чи мав би я сказати щось на згадку,
хоча б нудне, образливе "прощай",
щоб розпочати ще раз все спочатку-
поринути в той п'яний псевдорай
.
з гидким смаком сліпого марнославства,
і безнадійно миршавих надій,
Де хтивих муз римованого блядства
я певно знову спробую напІй?
.
Чи варто віддавати на поталу
чиїмсь отруйним лестощам, зневазі,
слова душа котрИми промовляла
до серця на спотвореній бумазі?
.
Комусь зі слів сплітати візерунок,
із стиглих речень ткати оксамит
мені ж не дар поезія- грабунок:
рожеві сни оманутих сновид.
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
