Зима прийшла до нас з снігами. Накрила землю білими коврами. У одяг білий одягла. Дерева голі лютая зима... У новорічну ніч. Година десь була вже друга. Сидить самотній чоловік. Дідусь, який не знає що таке родина. Горить свіча , біля вікна. Маленьким полумям , самотнім. А сніг летить, неначе дощ. Який спускається, на землю чорну. І за вікном усе так тихо. Неначе спить зима у сні. Сніжинки мріються в повітрі. Литять до рідної землі. А наш дідусь сидить і плаче. Але не має сліз. Чому він в самотині. Повинин доживати вік. Він не один такий страждає. В цю новорічну ніч. По світі таких як він мільйони. Не маючи сімї. А сніг не припиняючи , сипить. Вдягає землю в білий цвіт. Вітають всі усіх із новим роком. А наш дідусь сидить у самоті. І знову тиша за вікном. У білу зимну пору. Немов уже заснуло все. А внього все життя як порох... (07.12.2010р).
Оценка материала: 4 Кол-во оценок: 2 Общий рейтинг: 4
Прямая ссылка на произведение:
BB-Код:
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
