[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська поезія

Стихотворение: Анютка




Содержание:

На небі зіроньки кружляли
Костьор спалахував життям
В моїй душі мелодія заграла
І надворі була весна
Така чарівна, ніжна, безтурботна
Лежала тихо на землі
Мене ніжненько й міцно обіймала
І пестила голівку на груді
Чому нічого не казала
У ту хвилину
В ніченьку сумну
Чому , ти увесь час мовчала
Можливо я знайшов судьбу
Ти пестила і цілувала
Серденько ти своє
До мого ніжно притуляла
Але тепер скажи
Для чого ти робила
Щоб зараз мучився
Щоб за тобою сумував
Тебе без тями я кохав
Не розбивай мені серденько
Будь-ласка я прошу тебе
Коли звоню до тебе
Будь-ласка не збивай
І на мої звінки відповідай
Мені с тобою
Було там так добре
Я думав що знайшов
Свою судьбу
А виявилось,
Що це усе підробка
І наче й не зустрів
Кохану я весну...
07.05.2011р.



Просмотров: 289

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: Бондарчук (Володимир)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 10.05.2011 / 21:06:57
Сборник: Лірика
Голосовали: Вадим Задорожный, Счастливая!!!, ВИВАТ!, Костя13

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (0)

Оценка материала: 8
Кол-во оценок: 4
Общий рейтинг: 8

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
На главную
Сейчас на сайте: 50
© MuZa.NaMe
[23 / 0.093 сек]