[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська поезія

Стихотворение: Примара

Содержание:

Я лежу на спині, обхопивши руками коліна,
І у стелю дивлюся. Всі вікна завішені. Темно.
А мене - не існує. На нуль я поділена змінна.
Існування своє намагаюсь довести даремно.

"Якби поруч була - задушив би своїми руками"
Я не злюся - колись обіцяла кохати до скону.
То пробач мене, любий. Не буду я грати словами.
Схаменися, Отелло, бо я не твоя Дездемона.

Підійди до вікна, подивись на безрадісні хмари,
Скоро нам комбінат подарує дощі з кислотою.
Ти мене не уб'єш, я лише безтілесна примара,
Не нагострюй свій ніж, я віддам свою душу без бою.

Вже на руки стікають краплини гарячого воску,
Та дивлюся на свічку, загіпнотизована світлом.
А мене - не існує. Я вигадка хворого мозку.
Вічна осінь в душі, бо весна не для мене розквітла.



Просмотров: 290

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: Семиаза (Анастасия)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 04.05.2011 / 16:12:26

Голосовали: Ставр, Пурумпумпель, Бондарчук, Нежнульчик, Вадим Задорожный... [все]

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (3)

Оценка материала: 16
Кол-во оценок: 8
Рейтинг материала: 3
Подано голосов: 1
Общий рейтинг: 19

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.
На главную
Сейчас на сайте: 74
© MuZa.NaMe
waplog
[23 / 0.0559 сек]