Були колись, шкільні роки Роки кохання і надії Щасливі і веселі дні Наука і дорослі мрії Тебе зустрів не випадково Весною в травні закохався Як сонечко весняне гріло З тобою зая повстрічався Хоч раніше тебе також бачив Твою чарівність і красу Але чомусь тоді не закохався А ось тепер , без тебе не живу Мене ти також покохала, Але чомусь не признавалася мені Чому! Я сам не знаю Можливо ми були малі Мені було лише тринадцять, Але до тебе були справжні почуття Тобі лиш стукноло двінадцять Яке чарівне, те було життя Таке спокійне, безтурботне З коханням першим чарівним, А головне, що в нас воно було взаїмне Хоч не палке, але живе Палким воно, не могло бути Бо ми були іще малі Но лиш легенький поцілунок І ми були уже в раю І мріяли, про своє майбутнє Що будим разом ми завжди І я ніколи не забуду Шкільні, щасливії роки Які були для мене казкою Красиві наче липи цвіт І не даремно люди кажуть Що перше кохання назавжди Яке із часом забувається Ховаєть у глибині душі, Але приходить час воно згадаєтьсь І знову я лечу в далекі і шкільні роки Я часто згадую той вечір Шкільний у Валентинів день Коли стобою був я поруч Держав за руку і в танці поводив Тоді мені було так добре Неначе Аполоном став на мить, А ти мене просила, обійми Сильніше, душче, не пусти Неначе відчувала щось Що це останій вечір Що не побачиш більш мене І я від тебе, буду вже далеко За сотні кілометрів в далечі, Але в той вечір Я ще був с тобою Провів тебе я до воріт І ти в подяку поцілунком Віддячила мені І не забуду я той поцілунок Який остався на моїх устах І той ранковий смуток Батьки сказали, що вже час У друге місце їхати Що заберуть мене від вас Від друзів, школи і кохання Я так не хтів кидати вас, Але змінити, я нічо не міг Бо я ще був малий юнак І я не міг з тобою попрощатись, А в мене серце у огні Горіло полум'ям самотнім І був не спокій на душі Не наче хворий Я був такий самотній І навіть коли я переїхав Тебе забути я не зміг Коли знайомили мене з дівчатами І зразу ти являлася мені І снилась ти мені частенько Красива, ніжна, чарівна Не наче янгол безтурботний Не наче ти була жива Пройшов вже час І в мене є уже подружка Яку напевно все таки люблю Кажись забув твою я красоту, Але в душі десь там глибоко Твоя частинка серця є І знову згадую І знову тим життям живу... 14.01.2011р
Оценка материала: 13 Кол-во оценок: 7 Общий рейтинг: 13
Прямая ссылка на произведение:
BB-Код:
* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.