Стихотворение: поеза 3 (неценз)

Содержание:

Є біля річки дуб старезний
У дубі тім старе дупло.
Там коромислом дід кремезний
Розбив мені усе їбло.

А потім нігтями шалава
Свої залишила сліди
І в рани сипала отраву
І не давала пить води.

Якась стара зальотна шлюха
Жбурляла цеглою в лице
І посиніли мої вуха
Розбухли губи і яйце

Музика з довгими ногами
Забрав останню анашу
Перекурився косяками
І показав мені ушу

І кожен з тих,хто мав бажання
В лице мені плював,харкав
Щоб вірші ці були останні
І щоб я більше не писав.

Та не страшить мене недоля
І привселюдне побиття.
Така у нас - поєтів доля,
Таке у нас - митців життя.

Просмотров: 299

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: papiruss (леонид кононенко)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие стихотворения автора]
Опубликован: 19.04.2011 / 21:04:02
Сборник: Мій Пушкін
Посл. редактирование: Администрация
Редактирований: 1 (19.04.2011 / 22:21:05)

Голосовали: Вадим Задорожный, Alisia

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (1)

Оценка материала: 4
Кол-во оценок: 2
Общий рейтинг: 4

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщении, на данное произведение: в форумах, журналах, блогах, на нашем сайте, и везде, где есть возможность вставки BB-кодов.