Натхнення прийшло! Сем Пітерсон повільно відклав убік блокнот з ручкою, втомленно потягнувся і потер кулаками почервонілі очі. Він писав без зупинки майже три години! Три години, не відриваючись від роботи! Герой, що тут сказати. Ледь не водянки ручкою натер на пальцях, а у голові гуділо, як у вулику з бджолами. Останнім часом натхнення зовсім його не балувало. Пів року десь тиша, штиль, а тут, ніби осяяло, наче якась блискавка вдарила у голову. І він схопив ручку, блокнот, який практично завжди лежав на столі, на всякий випадок, і почав записувати усе, що нестримним потоком ринуло з його ще затуманеного сном мозку. Навіть каву не встиг випити. Так вона і стояла, певна річ, що вже холодна, на столі поряд з відкритою коробкою шоколадних цукерок. - І що, задоволений собою, так? - запитав Хтось. - Звісно... Я думав, що все скінчено, виписався, фініта ля комедія, бо здох комедіант. Ти ж сам знаєш, скільки часу я навіть речення з себе вичавити не міг. А тут, тадааам! Ціле оповідання за якісь там три години. Ха! Я ще можу! - Ну, красавчик... Шо тут скажеш. Ти у нас великий могун! То, як, відсвяткуємо? - запитав Хтось тоном, який не потребував пояснень. - Ти знову за своє? Ні. Я більше не вживаю алко. Що тобі незрозуміло у цих словах? Я НЕ П'Ю. Крапка. - Я це вже чув знаєш скільки разів? Пфф... Хтось видав смішний звук. - І не пфикай ото там. Цього разу, малий, це залізобетонне рішення. Ка-те-го-рич-не. - Угу... Минулого разу було залізне, позаминулого бетонне, зараз залізобетонне. Не здивував. От абсолютно не здивував. - Що ти від мене хочеш, га?! От приставуче... - Що, що... Віскі хочу. І бажано не отого шмурдяку, який ми пили останнього разу. Я ж знаю, у тебе є хороше, отам у шафці стоїть. Тобі Джейн на днюху подарувала. - А що ми пили, нагадай? Бо якось не збереглася на жорсткому диску назва... Хтось гучно засопів, захрокав і потім замугикав. - Не пам'ятаю, бро... Але пили ми якусь гидоту. Істино кажу. Думав, що баняк лусне наступного дня. - Тю... А що тобі до того? То ж мій баняк. - Ввоу, ввоу! Охолонь! Твій... Наш! Наш баняк, бро! - Ай... У тебе немає чому боліти. У тебе навіть тіла немає! Баняк у нього тріщав, от брехло. - От щас обідно було... А оце що таке?! Мм? Як це називається по-твоєму?! Хтось знову гучно засопів. - Тебе ж бачу тільки я. А тінь на стіні, це ще не тіло, чувак... То лише тінь. Темна пляма. Всьо. Абстракція. -