завжди була непохитною у своєму рішенні відмовитися від паління. Хоча декілька разів майже зірвалась, та все ж таки силою волі їй вдалося втриматися від спокуси. Чим Барбара неабияк пишалася. "От бородатий поганець... Ну, нічого, ти ж прийдеш ще до мене, я дочекаюся свого! І тоді, Тоні, тобі прийдеться добряче попрацювати! Я з тебе вичавлю усі соки!" Барбара дістала з кишені свого куцого халатика жувальну гумку. Це значно краще, ніж цигарка. І з рота не смердітиме димом, а м'ятою, коли вона таки дістанеться до свого лікаря Ковача, щоб його поцілувати. ***** "Пацієнт - Астрід Мітчелл, 23 роки. Строк лікування - 92 дні. Стан значно погіршився. Знову з'явилися галюцинації. Іноді проявляє агресію. Протокол лікування змінено на А22*. Лікар - Ентоні Ковач." ***** Астрід Мітчелл виросла у заможній сім'ї. Її батько, Самюель Мітчелл, мав декілька великих магазинів побутової техніки і два доволі популярних серед мешканців міста спа-салони, якими формально володіла дружина Клара. Тож з грошима сім'я Мітчелл не мала проблем. Все було б добре, якби не їхня дочка Астрід... Дівчинка з дитинства росла бунтаркою. Коли пішла до школи, то батьки мільйон разів червоніли перед вчителями та директором, вибачалися... Але бунтівне дівча продовжувало робити своє. Зрештою все закінчилося тим, що Астрід Мітчелл на цілий рік відправили до табору для важких підлітків. Звідти вона повернулася вже трохи врівноваженішою, але її бунтівного духу той табір не зломив. І по закінченню школи Астрід пішла працювати офіціанткою у кафе. Хоча батьки наполягали на подальшому навчанні. Та дівчина вкотре проявила свій характер і їм нічого не залишилося, як змиритися. Астрід з головою поринула у самостійне життя. Офіціантка, фотомодель, танцівниця в нічному клубі, особистий помічник, секретарка, знову офіціантка, менеджер придорожного мотелю... Астрід носило по життю, як зірваний вітром осиковий листок. І можливо колись щось з того б і вийшло, та сталося дещо, що змусило дівчину повернутися до рідної домівки та попросити допомоги у своїх батьків. У Астрід Мітчелл почалися видіння. Спочатку вона думала, що то просто наслідки перевтоми, хронічного недосипання і бурно проведених ночей. Але згодом дівчина зрозуміла, що це не так. Бо навіть і у звичайні, нормальні дні вони почали її діставати. Та і тоді Астрід намагалася від цього відмахнутися. Ну, ввижається інколи щось, і що тут страшного? Але потім почалися справжні
