Залишається лише чергове освітлення. А ще вночі в клініці не сплять ті, хто заступає на нічне чергування. Сьогодні це був доктор Ентоні Ковач. А крім нього в кожному відділенні обов'язково знаходилася чергова медсестра. Ну, і ще четверо санітарів, як же без них, та двоє озброєних охоронців. На нульовому поверсі нічна зміна проходила сьогодні спокійно і Барбара, яка теж чергувала цієї ночі, сидячи на своєму посту, ліниво поглядала на монітор. Вона по черзі натискала кнопки з номерами палат і на екран виводилося зображення мирно сплячих пацієнтів. Навіть, Найджил, дуже буйний псих, вкрившись ковдрою по самі очі, спокійно дивився свої маніакальні сни з розчленуваннями і калюжами крові, які він потім переказував з найдрібнішими деталями лікарю Ковачу. У якийсь момент це їй набридло. Дівчина потягнулася, немов кішка, взяла термос, який стояв на столі біля лампи, і налила собі чашку гарячої, солодкої кави. Барбара, якщо це було можливо, намагалася взяти нічну зміну, коли черговим лікарем по клініці випадало бути Ентоні Ковачу. Чи Тоні, як вона його називала. Вони спали разом вже більше року. Звичайно, таке в лікарні приховати важко і чутки про них ходили вже давно, але Барбарі на це було плювати. Яка різниця, зараз або пізніше? Але Тоні чомусь не хотів афішувати їхні відносини. Ну, і дідько з ним! Зате цієї ночі вони знову будуть разом. Клініка велика, затишних місць вистачає, особливо вночі, і вони знайдуть, де можна трохи вдосконалити своє сексуальне мистецтво. Варто було медсестрі лише подумати про близькість, як її величезні, завжди холодні, кольору небесної блакиті очі, загорілися зсередини тим самим вогнем, від якого у доктора Ковача завжди бігали мурашки по тілу. Вони випромінювали неймовірної сили дику, первісну хіть! А від самої медсестри просто віяло божевільним бажанням сексу! Вірніше, вона сама була сексом у чистому його вигляді! "Чорт! Як же я його хочу! Прямо тут і зараз! Де ж його носить?! Коли потрібен, його завжди немає поруч!" Барбара за кілька ковтків випила чашку кави, навіть не відчувши, що вона ще не встигла достатньо вистигнути. І їй раптом захотілося покурити. Аж до дзвону у вухах захотілося! Щоб отак взяти цигарку і за декілька затяжок, до самісінького фільтру! Барбара майже відчула, як їй обпекло пальці. Колись давно вона позбулася цієї поганої звички, але часто бажання викурити цигарку виникало на рівному місці. А зараз ще й була на те вагома причина. Та Барбара
