п'яти – двадцяти семи на вигляд. У неї було довге темне волосся, яке хвилями спадало на плечі, і такі ж темні, наче якась безодня, величезні очі. - Доброго вечора. Вибачте, що турбую, але... - дввчина трохи зам'ялася, та за секунду продовжила. - Але я маю до вас справу. - Доброго і вам. - я безсоромно роздивлявся незнайомку. - І що саме від мене треба такій красуні у вечір середи? - Емм... Я навіть і не знаю, з чого почати. Щоки її милого личка замітно почервоніли. - Розумієте... Мене звати Есмеральда. Я ледь стримався, щоб не ляпнути якусь дурню. Натомість, чомусь, розсміявся. Не голосно, а так, знаєте, майже нечутно, нервово. Але швидко опанував себе. - Ооо... То ось вона, порушниця мого недільного спокою. Я радий знайомству, Есмеральдо. А мене звати Квентін. - Квентін Мейн, я знаю... - Хмм... Навіть так? - Навіть так. Дозвольте вам все пояснити? - Звісно, мені дуже цікаво буде послухати. Проходьте, проходьте... Я відійшов від дверей убік, щоб дозволити дівчині зайти до квартири. - Дякую, Квентіне. Я намагатимусь зайняти мінімум вашого часу. Вона пройшла повз і я вдихнув запах її парфумів. Щось легке, приємне, трохи з гірчинкою, з корицею і нотками цитрусових. Мені сподобався цей запах. Як і сама Есмеральда, якщо відверто. Не часто такі красуні зустрічалися мені у житті, зовсім не часто. ***** Таким було наше знайомство з Есмеральдою. А далі ми з нею просиділи кілька годин на дивані. Пили каву, сміялися і просто розмовляли. Аж до ночі. А потім я її провів до будинку, де вона жила. Звісно, що спочатку було незручно нам обом. Тим більше, що Есмеральда розповіла про цю історію з Днем Народження. Як виявилося, то був жарт. Просто Есмеральді не хотілося нікого бачити у той день і напередодні вона повідомила своїм друзям, що переїжджає на іншу квартиру. А адресу взяла навмання. І вже згодом дізналася, хто саме там живе. Так би воно все і минулося, але Есмеральду гризло сумління. І вона вирішила вибачитися за свій невдалий жарт. І так, слово за слово, і розбалакались. Про те, про се, про інше... А вже за тиждень ми почали зустрічатися. З того дня, коли ми познайомилися з Есмеральдою минуло трохи більше двох місяців. І от ми вирішили жити разом. У моїй квартирі. Переїзд не забрав багато часу. У Есмеральди було зовсім небагато речей, усього три валізи. А ще іграшковий будиночок. Знаєте, такий, де видно усі кімнати, де можна змінювати інтер'єр. Він
