м'ясо зараз не копійки коштує, між іншим! Під ноги дивіться, а то слизько, ще впадете, зламаєте щось, а нам потім з Вами возитися! Микола поставив відро до дверей і зайшов у спальню, щоб одягнутися. Уже в спортивних штанях він взяв відро для сміття, відчинив вхідні двері і вийшов у коридор. З кухні долинув якийсь шум, а потім і різкий крик. І все затихло. - Я ж попереджав, твою мать, зараза... - зло прошепотів Микола, але назад в квартиру повертатися не поспішав. Акуратно викинувши пакет зі сміттям, Микола повільно пішов до дверей квартири. - Альбіно Леонідівно! З вами все гаразд? - з порога крикнув він, знімаючи капці. Але у відповідь була лише тиша... Микола зайшов на кухню, та тещі там не було. Зате валявся перевернутий стілець і на лінолеумі було видно сліди, немов хтось проїхався на лижах в бік вікна. Микола, ледь пересиавляючі здерев'янілі ноги, підійшов до відчиненого вікна і з острахом подивився вниз. Там на асфальті біля будинку лежала його теща. З висоти тринадцятого поверху вона була схожа на якусь морську зірку. Біля тіла нещасної вже почав збиратися натовп роззяв. - Ось тобі і сім днів, відьма стара... Тьху! Так і знав, що добром це все не закінчиться... - Микола взяв мобільник і набрав номер "Швидкої допомоги". - Альо! Швидка?! У нас тут стався нещасний випадок... Літня жінка випала з вікна будинку. Поверх? Тринадцятий поверх. Записуйте адресу... Кінець.
