це в тисячний раз. І тут я впала в ступор. Руки заціпеніли, захотілося прикрити наге тіло. Що як йому не сподобаються мої груди чи великі стегна. Що як я не така, як він думав. Що як... Цілунки вже не були такі ніжні. Вони були власні, хотілося попросити цілувати трохи ніжніше, не так сильно, то були цілунки до болю на вустах... Тіло гладеньке, так приємно його торкатися. Як давно я цього не робила. Встигла постаріти, змінити волося з руденького на сиве, життя йшло, а я більше нікого не хотіла в нього пускати. До цього часу. Льонок. Він як квіточка навесні, зігріта сонечком розквітла в моєму серці. Навіть не розумію як це сталося. Пішов за вином. А так хотілося ще раз відмотати час назад, обійняти й не відпускати. Міцно-міцно тримати в своїх обіймах відчуваючи його вагу на собі. В голові все крутилося, немов від келиху вина. Скоро перша година, бачу, що він хоче спати, сказав, що в полі трактор працює. Треба йти. А так не хочеться. Правда не хочеться! Якби я могла стати маленькою білочкою чи горобчиком, я б стала. Й лишилася з ним до світанку. А вранці вилетіла, щоб ніхто мене не бачив й влетіла в своє віконечко, в холодне ліжко. Їдемо. Так хотілось ще раз відчути цілунок, впасти в обійми. Але я просто вийшла в темряву. Я не вмію прощатися, не вмію приймати подарунки, не вмію робити такі прості речі... напевне тому,що в мене цього ніколи в житті не було. Для мене все ніби вперше. Йшла тою самою дорогою, але сліз не було. Й кричати не хотілося. Губи пекли від цілунків, на ранок розпухнуть, але на цих вустах сьогодні була легка посмішка. Я відчула себе щасливою, нехай лише на мить. Наступного дня він подзвонив. Було приємно, що про мене пам'ятають. Відчувалось, що часу немає, щось в голосі квапило. Вдячна за звіночок. Відчула в голосі посмішку й задоволення. Так дивно. Ще вчора все було сірим, гірким, а нині яскраве та солодке... Боюся закохатися. Але це станеться, адже вже не можу без його голосу, без його обійм, без його цілунків. Тіло жадає і я піддаюся. Нехай потім він піде від мене, розіб'є серце, спричинить біль... це буде потім, а зараз... зараз мені так добре.
Скачать MuzaBox с этим произведением: 1 часть: [jad|jar] Сборник: из нее, жизни Посл. редактирование: Рисующая Звезды Редактирований: 1 (01.12.2018 / 14:25:31)
