довго думав, як потрапити до номеру сусідки. Варіантів було не так і багато. Можна якось роздобути ключ, наприклад, або просто вибити двері. Якби Кевін умів, то міг би відчинити двері і відмичкою, та він не мав такого досвіду. І, нарешті, Кевін визначився. Якось винахідливий юнак дочекався покоївки, яка прийшла прибрати у номері. Їх у мотелі працювало троє. Одна з них, Франческа, завжди залишала ключ у замку і навстіж відчиняла двері. Вона то і потрібна була Кевіну. Він тихенько підкрався до дверей і коли Франческа зайшла до ванної кімнати, хлопець просто вкрав заповітний ключ. Звісно, Франческа це помітить, але навряд чи здійме гвалт. Зазвичай у таких випадках менеджер повинен обов'язково замінити замок. Але, якщо втрата ключа відбулася з вини покоївки чи будь-кого іншого з персоналу мотелю, то винний платив штраф і замок змінювали за його рахунок. Тому покоївки хитрували і кожна мала дублікати ключів, щоб в разі такого випадку не нариватися на скандал і не витрачатися задарма. Такі дублікати мала і Франческа. Кевін не надто тягнув з тим, щоб потрапити до сусіднього номеру. Як тільки дівчина наступного разу пішла на роботу, а Хлоя працювала по дванадцять годин, він спокійно зайшов до кімнати і акуратно, щоб хазяйка потім нічого не запідозрила, вчинив ретельний обшук. Так Кевін дізнався справжнє ім'я своєї сусідки і її справжній вік. ***** Труп шерифа неабияк дратував юнака. Хоча Кевін спокійно реагував на мертвих, зовсім їх не боявся, та з ним потрібно ж було щось робити, не можна залишати у номері Хлої. Та ще й калюжа крові з розтрощеної голови. Та й біту потрібно знищити, як знаряддя вбивства. Кевін роззирнувся. Йому потрібен був величенький поліетиленовий пакет. Прийшлося вийти з номеру. Потрібний пакет Кевін знайшов у багажнику своєї автівки. Ще йому потрібна була якась ганчірка або губка, щоб витерти підлогу від крові. Ні ганчірки, ні губки він не знайшов, тому узяв одну з футболок Хлої. Кевін полюбляв дивитися поліцейські серіали і трохи мав хоча б приблизну уяву, що потрібно робити. Зазвичай кров змивали якимсь розчинником чи іншим миючим засобом, а такого у Кевіна не було. Щось подібне, звісно, можна купити у маленькій крамничці на заправці, але Кевін вагався. Зрештую він вирішив, що іншого виходу немає і придбав там потрібний розчин. Спочатку Кевін запхав голову шерифа у пакет і трохи відтягнув тіло, щоб зручніше було прибиратися. Кров вже почала згортатися і стала густою. Юнак витратив на
