[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська проза

Произведение: Олеся


Олеся.
Всі місцеві називали її відьмою. Боялися. Боялися навіть підходити близько до будинку. А коли бачили її на вулиці, то обходили десятою дорогою або просто тікали, наче миші від кішки.
Але Олеся, так звали дівчину, відьмою не була. Бабуся займалася знахарством, Царство їй Небесне, а Олеся не вміла й не знала нічого такого. Та люди дивні створіння. Хтось десь щось побачив, чи почув і все, потім не відмиєшся довіку. Так і з Олесею сталося. Полюбляла вона вночі купатися голою в річці. Щоб зорі сяяли в нічному небі, місяць щоб відбивався у чорній воді. Так їй подобалося. А люди розгледіли в цьому щось недобре, відьмою обізвали...
Але ж гарна вона була. Невисокого зросту, з довгим, русявим волоссям, з майже ідельним тілом, Олеся могла звести з розуму якого завгодно чоловіка. Та і звела, напевне, хоча й сама цього не знала.
Великі, ледь помітно розкосі очі дівчини мали незвичний колір. Якийсь світло-смарагдовий з блакинтим відтінком, якщо можна це описати словами. Безодня, а не очі... Дивовижний Всесвіт був в схований в них і неймовірна сила. Магніт, а не очі. Лиш один погляд і все, людина не могла не дивитися на Олесю. І абсолютно неважливо, був це чоловік, чи жінка. Певно, такий погляд і повинна мати відьма, хто його знає...
Олеся не мала батьків. Мати померла, коли їй тільки-но виповнилося п'ять років, а батька вона й не пам'ятала. Бабуся, яка виховувала Олесю, казала, що він згинув десь на чужині, на заробітках. А що насправді з ним сталося, то дівчинці так і не розповіли. Але то було й неважливо. Вона його не знала і знати не хотіла. Можливо, то неправильно, але...
Бабуся померла кілька років тому і Олеся залишилася зовсім одна в цьому світі. Онучці вона залишила у спадок хату і трохи грошей. Це все, що бабця нажила за вісім десятків років. Бабуся добре зналася на травах, лікувала людей, але свої знання онуці не передала. "Дитинко, живи, як всі люди живуть. Іноді краще знати менше, але жити спокійніше..." - казала вона Олесі, погладжуючи її довге, гарне, блискуче волосся жорсткою, грубою долонею.
Олеся ж закінчила школу, але навчатися далі не схотіла. Вона залишилася жити в селі, разом з бабусею. Город, садочок, невеличке хазяйство... Їй таке життя було довподоби. Коли бабуся померла, Олеся спочатку не знала, що робити. Вона вже й зібралася перебратися до міста, шукати іншої долі там, але щось її втримало. Можливо страх перед новим і невідомим життям, а можливо і щось інше...
Літня ніч

Страницы:
1 2 3 [>>]

Стр:

Просмотров: 42

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: ODIN1 (Богдан)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие произведения автора]
Опубликован: 20.10.2017 / 20:16:00

Скачать MuzaBox с этим произведением:
1 часть: [jad|jar]

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (0)

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщения
На главную
Сейчас на сайте: 64
© MuZa.NaMe
waplog
[17 / 0.0719 сек]