[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська проза

Произведение: Незнайомка


Незнайомка.
Коли Ендрю її бачив, то завжди ставалось щось лихе. Завжди. І зовсім неважливо було, де це відбувалося. В метро, на автобусній зупинці, в супермаркеті, в кінотеатрі, просто посеред дороги...
Так, колись і таке було. Ендрю їхав за кермом свого авто і тут раптом з'явилася ця дівчина. Чи дівчина, чи молода жінка... Вона просто переходила дорогу. Тоді вони вже були, так би мовити, знайомі одне з одним. Ендрю ледь встиг натиснути на гальма, а його авто ззаду протаранив джип. Але то таке, відремонтували. Зате попереду перекинувся ваговоз з причепом і якби Ендрю вчасно не загальмував, то якраз би опинився в епіцетрі страшної аварії.
Колись Ендрю навіть спробував наздогнати ту дівчину. В торгівельному центрі то було. Але марно. Вона зникла. Зайшла на ескалатор і все, випарувалась, поки Ендрю біг за нею, розштовхуючи відвідувачів. Тоді в торгівельному центрі сталася стрілянина. Ендрю побачив її і пішов вслід за незнайомкою. А якийсь терорист розстріляв з десяток людей, якраз там, де хвилину тому стояв Ендрю, роздивляючись вітрину.
Ця дивна дівчина була напрочуд гарною. Вона вирізнялася з натовпу, наче червона цятка на білому полотні. Риси обличчя не були ідеально правильними, та це тільки надавало йому ще більшої привабливості і шарму. Незрозуміло, що саме, але щось таке було в тому обличчі, щось неземне...

На календарі зима змінила осінь. Грудень виявився напрочуд холодним. Дощі, іноді з мокрим снігом, часті заморозки, сонце тижнями не виходило з-за низьких, свинцевих хмар... Депресивна погода.
Люди вечорами ховалися по домівках, або по затишним ресторанах, кафе та кав'ярнях.
Ендрю теж зайшов після роботи випити смачної, гарячої, ароматної кави до своєї улюбленої, маленької кав'ярні, яка знаходилася навпроти автобусної зупинки. Вже стемніло, за вікном накрапав мілкий дощ, але в приміщенні кав'ярні було тепло і затишно. Там смачно пахло кавою і свіжою випічкою. Ендрю сидів за столиком біля вікна та неспішно пив каву, час від часу розглядаючи відвідувачів, то задумливо дивився на освітлену жовтими ліхтарями вулицю крізь мокре від дощу скло, по якому, наче маленькі змійки, стікали краплі води.
Ендрю повернув голову і побачив за сусіднім столиком Її. Дивно, бо ще хвилину тому там нікого не було. Дівчина посміхалася і теж дивилася на Ендрю, не відводячи погляду.
Вона була гарна. Аж занадто гарна. Молода. Років двадцять п'ять на вигляд, не більше. А ці очі... Очі, кольору

Страницы:
1 2 .. 5 [>>]

Стр:

Просмотров: 89

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: ODIN1 (Богдан)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие произведения автора]
Опубликован: 08.09.2017 / 18:11:47

Скачать MuzaBox с этим произведением:
1 часть: [jad|jar]

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (0)

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщения
На главную
Сейчас на сайте: 87
© MuZa.NaMe
waplog
[17 / 0.088 сек]