[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська проза

Произведение: Очі


Очі, очі, очі... Їх було безліч, сотні, а можливо і тисячі! Зелені, блакитні, карі, навіть чорні, наче та смола. Людські очі дивилися на неї звідусіль! Стіни, стеля, підлога, вони були всюди і мовчки споглядали за Мірандою, яка лежала на ліжку з міцно прив'язаними руками і ногами.
Все почалося того чудового літнього ранку. Був вихідний день, Міранда добре виспалася і прокинулася десь близько десятої години. Абсолютно нічого не передвіщувало біди. За вікном яскраво світило сонце, тихенько шепотів кондиціонер, створюючи приємну прохолоду в квартирі. Але вже через кілька хвилин Міранда зрозуміла, що щось не так. Їй було якось некомфортно, наче вона шкірою відчувала на собі чийсь пристальний погляд. Полежавши кілька хвилин в постілі, Міранда вирішила, що то ще залишки сну так на неї впливають і ліниво сповзла з дивану.
Увесь день дівчина провела вдома. Їй сьогодні не хотілося нікуди йти, нікого бачити і ні з ким спілкуватися. Вона навіть вимкнула свій телефон. Міранді хотілося спокою і просто побути наодинці з собою. Та оте недобре відчуття, що за нею хтось спостерігає, нікуди не ділося. Аж мороз поза шкірою, уфф! Дівчина вже і вікно зашторила, і перевірила вхідні двері... Може власник будинку потай встановив десь камеру?! А якщо ще й не одну?! Від цих думок Міранді стало зле... Вона згадала якийсь фільм, де маньяк, теж власник будинку, підглядав так за своїми жертвами, а потім жорстоко вбивав! Маячня якась, чесне слово... Але ж відчуття тривоги було і воно повинно мати якесь пояснення!
Міранда вже не знала, чим зайнятися, щоб відволіктися. І їсти приготувала, і книжку почитала, двічі прийняла душ... Стоп! У ванній же теж можуть бути камери! От зараза... Та ні, не може бути, це щось просто з мозком, підсвідомість грається, чи щось таке. Може бурі магнітні... Міранда увімкнула телевізор. Переглянувши декілька десятків каналів і не знайшовши нічого цікавого, дівчина його вимкнула.
- Маячня якась. Дівчинко, перестань себе накручувати... - промовила Міранда сама до себе. - Треба випить, я так думаю... І чогось покріпше, ніж вино...
Годинник показував опів на сьому вечора. Міранда дістала з холодильника пляшку звичайної горілки. Колись купила, здається на вечірку якусь, то так вона там і стояла, а зараз саме настав час її почати. Не довго думаючи, Міранда налила повну чарку холодної горілки і випила. Льодяний алкоголь аж начебто обпік горло, але це чомусь було приємно. Друга чарка не забарилась. Міранда видихнула. Ну, от, вже

Страницы:
1 2 .. 5 [>>]

Стр:

Просмотров: 309

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: ODIN1 (Богдан)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие произведения автора]
Опубликован: 23.07.2016 / 21:32:21

Скачать MuzaBox с этим произведением:
1 часть: [jad|jar]

Голосовали: Taylor,

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (1)

Оценка материала: 2
Кол-во оценок: 1
Общий рейтинг: 2

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщения
На главную
Сейчас на сайте: 87
© MuZa.NaMe
waplog
[19 / 0.066 сек]