Випадок з Джейн Оуен. Джейн Оуен прийшла додому, кинула свою сумочку на підлогу, узяла пляшку десятилітнього віскі, яка вже майже рік стояла у неї в барі, відкупорила її і налила повну склянку. Дівчина одним махом випила благородний напій, видихнула, подивилася на порожню кришталеву ємність і знову наповнила її до країв. Джейн зробила кілька ковтків, але потім з усієї сили кинула склянку з недопитим віскі об стіну. З грудей дівчини вирвався глухий стогін. Вона присіла на коліна і розплакалася... Ще вчора все було добре, а вже сьогодні життя Джейн Оуен перевернулося з ніг на голову. Страшна, вбивча новина просто розчавила дівчину, розбила вщент всі надії, усі плани і сподівання на майбутнє. Джейн майже фізично відчула льодяний, пронизуючий кожну клітину її тіла подих смерті. Страшний діагноз - рак мозку... Пухлина в голові, яку нічим і ніяк вже не вилікувати. Чому?! Ну, чому так?! Чому вона?! За що їй це?! І звідкіля воно взялося? Питання без відповідей розривали мозок Джейн... Діагноз живого мерця. Надії на одужання немає. Це все, кінець, фінал... Три дні поспіль у Джейн дуже боліла голова, жодна пігулка не допомагала і вона вирішила піти до лікаря. У лікарні її відправили на томограф. Саме томограма голови і показала причину болю - пухлину, яку вже пізно оперувати. Це було, наче грім серед ясного неба, наче вибух! Вибити стілець з-під ніг людини з мотузкою на шиї для ката, це звична робота, але лікар Грегорі Блек не був катом, а лише простим онкологом. Та за свою лікарську практику він вже стільки разів повідомляв своїм пацієнтам страшні діагнози, що і сам не помітив, як став навіть гіршим, за того ката. Джейн Оуен сиділа перед ним затамувавши подих, дивлячись на лікаря великими, карими очима, сповненими надії, а він уважно дивився на результати томографії і подумки вже підбирав стандартні фрази, якими повідомить цій гарній молодій дівчині про її невиліковну хворобу, а іншими словами, то просто зачитає смертний вирок... - Джейн... Я не хочу Вас обманювати. - тихим, але твердим голосом сказав лікар Блек. - У Вас неоперабельна пухлина в голові. На жаль, ми нічого вже не зможемо вдіяти... Вибачте, Джейн, але... - Як пухлина? Яка пухлина? - дівчина закліпала очима, не до кінця розуміючи, що відбулося. - Лікарю, звідки вона там узялася?! Чекайте... Як неоперабельна? - Таке трапляється, Джейн... Якби раніше її виявили, то, скоріше за все, лікування було б ефективним. - лікар узяв в руки ручку. - А зараз...
