Жаба. Величезна, зелена жаба всілася на гнилому пеньку і уважно почала розглядати все навкруги своїми виряченими баньками. А жаба і дійсно була здоровенна. Повз неї якраз необережно пролітала бабка, стрікочучи своїми прозорими крильцями. Жаба, навіть не поворухнувшись, миттєво виплюнула свій длиннючий, рожевий і липкий язик, наче той снайпер вистрілив з пращі. Нещасна бабка навіть не встигла зрозуміти, що з нею відбулося. Липкий, холодний язицюра обхопив комаху за тоненьку талію і з шаленою швидкістю потягнув її у відкриту жаб'ячу пащеку. Ще доля секунди і прозорі крила бабки вже стирчали з рота зеленої хижачки. Жаба кілька разів смачно плямкнула і ковтнула свою жертву, яка продовжувала інстинктивно пручатися у неї в роті. Жаба задоволено примружила свої лупаті очиська, хрипло і гидотно квакнула, а потім по черзі потяглася кожною лапою. Потворна амфібія злегка перекусила, але попереду був ще цілий вечір, а потім і ніч... Сонце повільно сідало за горизонт, забарвлюючи небосхил цілою палітрою теплих фарб. Повітря, насичене літніми запахами, було густим і теплим. Вітер зовсім вщух. Настав теплий, літній вечір. Жаба сиділа на пеньку і вдихала повітря, ніби нюхаючи його. Та чого ніби, вона і справді його нюхала. Бо це була не проста жаба, а жаба, що душить... Кожного вечора вона всідалася на цьому гнилому пеньку і починала шукати свою чергову жертву. Сьогодні, наприклад, це був чоловік, десь років під п'ятдесят, бізнесмен, який люто заздрив своєму сусіду, теж підприємцю, бо у того справи йшли набагато краще, ніж у нього. Жаба ледве дочекалася, поки чолов'яга, нарешті, заснув, а потім одним стрибком, як той Бетмен, влетіла у відчинене вікно. Вона хтиво подивилася на сплячого бізнесмена і облизнулася. Це була легка здобич, легка і смачна. Зелена, мордата потвора повільно залізла на груди чоловіка, зручно вмостилася і ніжно поклала свої холодні, цупкі лапи йому на шию. Жаба почала роздуватися, наче повітряна куля, але в той же час вона ставала все важчою і важчою. Лапи сталевими лещатами здавлювали горло, сама жаба давила на груди, а липким, смердючим язиком вона облизувала обличчя сплячого бізнесмена. Так продовжувалося з годину. Нарешті жаба вдовольнилася, прийняла свій звичний вигляд, ще раз лизнула губи своєї жертви і одним вправним стрибком вискочила у вікно... Семен Гаврилович Чубаренко прокинувся сьогодні раніше, ніж звичайно. У нього жахливо першило у горлі, сильно боліло у грудях і пересохло у роті. Він
