Валіза місіс Гелентроп. Кара майже прокинулась. Вона розплющила одне око, потім друге, смачно потягнулася, наче та кішечка, позіхнула... Потрібно вставати, а так не хочеться! Сонце вже давно яскраво світило у вікно її спальні. Ранок був чудовим, якщо не брати до уваги сон, який наснився Карі буквально перед самісіньким пробудженням. Сон сам по собі був не страшний, але відчуття чогось незрозумілого і якоїсь тривоги не покидало дівчину навіть після того, як вона вже прокинулася. Якась незнайомка, Кара зовсім не запам'ятала її обличчя, дала їй уві сні незвичайний ключ. Кара ніколи таких не бачила в реальному житті. Той ключ був металевий, великий і важкий. Що відмикав той ключ і навіщо він був Карі? Відповіді на це питання дівчина не знала. А ще Кара готова була поклястися, що той ключ мав форму змії, яка звивається, типу кудись повзе. Та от деталей сну вона ніяк не могла пригадати, хоча цей сон снився дівчині вже, здається, вп'яте за останні два тижні. Снився неодмінно вранці і неодмінно перед самим пробудженням... ***** Стара місіс Гелентроп вкотре витягла свою стару, обшарпану валізу, відімкнула замок маленьким ключем і почала перебирати речі, які там знаходились. Цей ритуал місіс Гелентроп проводила майже кожного тижня, хоча знала напам'ять всі свої скарби, якщо їх можна було так назвати. Валіза була зроблена з недешевої, добротної шкіри. Але з часом вона втратила свій респектабельний вигляд і зараз виглядала, м'яко кажучи, не надто привабливо. Місіс Гелентроп по черзі викладала на стіл різні речі: пачку листів, перев'язану синьою стрічкою, невеличке дзеркальце у срібній оправі, бурштинове намисто, натільний хрестик, золотий портсигар з ініціалами "К.Т.", карманний годинник з тріснутим скельцем і масивний золотий браслет у формі змії. Вона торкалася всього по черзі, іноді затримуючи руку на чомусь, щось погладжувала, перекладала з місця на місце, а потім дуже обережно складала все назад у валізу. А ще місіс Гелентроп завжди плакала при цьому. Сьогодні місіс Гелентроп востаннє брала свою безцінну валізу до рук, але цього вона ще не знала, коли неспішно складала свій скарб і відносила валізу назад до шафи... ***** Кара Торренс одержала цього листа ще тиждень тому, але все забувала його прочитати. Лист був від адвокатської контори "Джейсон і Ко" аж з самого Нью-Йорку. А сьогодні Кара шукала ключі від свого авто, які вона полюбляла кидати де попало, і випадково наткнулася на
