стіни дзеркальні, це ж так по-мільйонерські. Для цього предмета Алекс Бріджес, головний експерт-криміналіст, виділив окрему кімнату. З такими речами, як дзеркала, треба працювати дуже обережно, бо один неуважний рух і все, назад вже не збереш, коли воно розіб'ється. Декілька таких випадків, коли речові докази розбивалися, Алекс добре пам'ятав, тому лишній раз ризикувати своєю кар'єрою і репутацією свого підрозділу йому зовсім не хотілося. За великим рахунком, прослідкувати шлях такого величезного дзеркала було не такою вже і складною справою. Що його виготовили на замовлення, в цьому сумнівів практично не було, а якщо Джон розрахувався за нього банківською карткою, то і знайти продавця не було проблемою. А далі, то вже справа техніки. Алекс дав завдання своїм підлеглим і наголосив, щоб ті не затягували з цим. Тепер треба було просто зачекати, а люди Алекса Бріджеса добре вміли працювати, особливо, коли шеф ще й підганяє батогом. Шукати виробника, це одне, а от дослідити сам об'єкт, так би мовити, це зовсім інше. До речі, криміналістична лабораторія під керівництвом Алекса Бріджеса обслуговівала відразу три поліцейсьуі відділки, тому роботи хватало завжди. От і зараз завантаження працівників було на всі сто відсотків. Але керівник, на те і керівник, щоб уміти організувати найоптимальніший режим роботи колективу. Луїза Грін, одна з підлеглих Алекса Бріджеса, увішла до кімнати, де стояло дзркало і увімкнула світло. Окрім нього в цій кімнаті на стелажі попід стіною знаходилися ще деякі речі, в основному це була зброя. Щось зберігалося у картонних коробках, щось у пластикових пакетах, а щось просто так лежало на полиці з прив'язаною ідентифікаційною біркою. Все це були речові докази, але Луїзу не вони цікавили зараз. У неї було завдання дослідити поверхню дзеркала, склад субстанції, що покривала задню його поверхню і перевірити метал, з якого була зроблена рама, а вірніше металева полоса, що обрамляла саме дзеркало. Відбитки пальців з дзеркала вже зняли, тому воно місцями було забруднене спеціальним порошком, який використовувся для таких цілей. Луїза уважно обдивлялася об'єкт свого дослідження, підсвічуючи маленьким ліхтариком і наспівуючи собі під ніс якусь пісеньку. На дзеркальній поверхні вона нічого підозрілого не знайшла навіть в ультрафіолетовому світлі і тому перейшла до тильної сторони, яка була вкрита товстим шаром металевого покриття сірого кольору, а зверху ще й лаком. Виробництво дзеркал у
