на бойовому посту. Він першим помітив зламане дерево і викликав робітників, щоб очистили проїжджу частину. На старенький "Шеві" він не звернув якось особливої уваги. Ну, стоїть на узбіччі і нехай стоїть собі. Але поки очікував дорожню службу, то вирішив все ж поглянути ближче. Мастерс був не боязкого десятка, але побачене його змусило злякатися. Шериф зблід, здригнувся всім тілом, холодний піт виступив на лобі, а серце готове було вистрибнути з грудей... На місці водія сиділа мумія людини, на вигляд чоловіка, ніби хтось спеціально висушив його. Очниці зяяли чорною порожнечею, а обличчя було перекошене, швидше за все від жаху. З відкритого рота вивалився синій язик і було видно всі зуби, що надавало картині ще більшою зловісності. Шериф приходив в себе кілька хвилин, а потім повільно, похитуючись, немов п'яний, пішов до своєї машини викликати бригаду криміналістів. За всім цим з вікна покинутого мотелю уважно спостерігали чотири пари червоних немигаючих очей...
