[Стать автором сейчас!]
Категория: Українська проза

Произведение: Буджумкер


Буджумкер прокинувся. Стояла глупа ніч, небо було затягнуте низькими, свинцевими хмарами і накрапав мілкий, противний дощ. Він жив у цьому болоті вже п'яту сотню років, йому тут подобалося і міняти його на інше місце проживання йому не хотілося. Буджумкер сонно позіхнув. З його
смердючої, жахливої ​​пащі вирвалися білі клуби пари. Похолодало. Скоро вже зима і Буджумкер впаде в сплячку аж
до травня місяця, поки його рідне болото капітально не прогріється. Він покрутив головою в різні боки, уважно роззирнувся. Його розкосі зелені очі світилися в цій суцільній нічній пітьмі, немов ліхтарі залізничного семафора. Нікого не видно і не чутно. Тільки болото час від часу видавало незрозумілі завиваюче-булькаючі звуки. Нудно. Буджумкер знову позіхнув. Йому хотілося їсти. Голод - не тітка, потрібно було терміново що-небудь закинути в шлунок, але що?! П'явки вже приїлися так, що у нього від них жахлива печія. Жаб потрібно шукати, а лінь. Та й набридли теж вже порядком. Всілякі личинки і жуки, це, взагалі, делікатес, їх потрібно шукати тільки вдень. Болотні птахи на зиму відлетіли до місць, де потепліше. Вужі, змії та ящірки поховалися до весни. Вибір зовсім невеликий. Ліс далеко, теж не варіант. Та й зловити там когось Буджумкеру було дуже важко, з
його комплекцією сильно не
розженешся. Колись, років двісті-
триста тому, він міг і за зайцем
поганятися, і оленя піймати, але зараз насилу ловив вужа, пропливаючого в метрі від нього. А що ж буде далі? Про це Буджумкер не хотів думати, бо такі думки вганяли старого демона в
депресію, чого він страшенно не любив.
Так хто ж такий цей Буджумкер? Ооо, це дуже цікаве створіння, скажу я вам, і далеко не боже.
Хоча, хто його знає... Близько п'яти
сотень років тому, в цьому загубленому серед непрохідних лісів болоті, спливло яйце. Так, саме спливло, звідкілясь із
темних, загадкових глибин цієї лісової трясовини. Яйце було розміром з теля, ніяк не менше, зелено-коричневого кольору, в незрозумілих бурих плямах, ще й страшенно смерділо сірководнем, якого в цьому болоті вистачало з надлишком. Це все відбулося влітку, якраз стояла аномальна спека, що для яйця, напевно, виявилося дуже в тему. Так воно просто пролежало кілька днів, а потім з нього вилупилося ЩОСЬ. Це ЩОСЬ з першого погляду справляло дивне і неоднозначне враження. На вигляд воно було шалено миле, хоч і страшенно потворне, якось так, повний оксюморон, коротше кажучи. Описати це ЩОСЬ у двох
словах теж

Страницы:
1 2 3 [>>]

Стр:

Просмотров: 476

[Поднять произведение в списке!]

Добавил: ODIN1 (Богдан)
Проверка на плагиат: Google Yandex
[Другие произведения автора]
Опубликован: 10.10.2014 / 20:34:31

Скачать MuzaBox с этим произведением:
1 часть: [jad|jar]

Голосовали: Teren,

Для расширенных возможностей, вам необходимо: [зарегистрироваться]
Если вы уже зарегистрированы, то пройдите [авторизацию]

Обсудить работу (2)

Оценка материала: 2
Кол-во оценок: 1
Общий рейтинг: 2

Прямая ссылка на произведение:

BB-Код:

* BB-Код нужен для вставки ссылки в сообщения
На главную
Сейчас на сайте: 117
© MuZa.NaMe
waplog
[19 / 0.0541 сек]