Firefly [1649] [Отв.] [OFF] (17.02.2011 / 16:25) Пропоную ділитися в цій темі своїми улюбленими віршами українською мовою.
Firefly [1649] [Отв.] [OFF] (17.02.2011 / 16:39) Богдан- Ігор Антонич МОЛИТВА ДО ЗІР Не срібро миршаве, не хміль, Не лавр сумнівний і двозначний, Не дотепів грайливих сіль, Не успіх в грі на риск небачній, Не уст золотомовних мед, Не почестей солодка манна І навіть не чеснот букет, Що світлість їх не раз оманна, Не винограду темний сік У колі дружньому за чаєм, Не муз єлей, що на весь вік Тавром людину позначає, Не вигаданий в хитрий лад, Щоб мірять душі, вчений лікоть, Не домохвальців млявий чад, Нещирих хвальб слизька музИка, Не захист мрій- блаженний дім, Але молімся зорям дальнім, Щоб нам дали на світі цім Життя величне і страдальне. 1936 р.
Alisia [5656] [Отв.] [OFF] (17.02.2011 / 21:21) Рученьки терпнуть, злипаються вiченьки, Боже, ще довго тягти? З ранього ранку, до пiзньоi нiченьки Голкою денно верти... Вiрш Швачка Т.Г Шевченка. Весь не друкую боюсь щось не згадати, вiрш зi шкiльноi програми, який з дитинства справив враження на мене.
Кукла в бантиках [11120] [Отв.] [OFF] (06.04.2011 / 22:13) Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать… І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні дні, – І в мріях ввижалась їм казка ясна, Де квіти не в'януть, де вічна весна… Так марили айстри в саду восени, Так марили айстри і ждали весни… А ранок стрівав їх холодним дощем, І плакав десь вітер в саду за кущем… І вгледіли айстри, що вколо – тюрма… І вгледіли айстри, що жити дарма, – Схилились і вмерли… І тут, як на сміх, Засяяло сонце над трупами їх!.. 1905 Олександр Олесь
Бондарчук [22] [Отв.] [OFF] (29.08.2011 / 15:13) Alisia, Ви помиляїтесь, цей вірш не Тарас Григорович Шевченко написав
ODIN1 [4343] [Отв.] [OFF] (14.01.2013 / 12:20) Мій самий улюблений український вірш, це "Енеїда" Івана КотляревськогоПросто шедевр, на мій погляд, перлина!
Грета [194] [Отв.] [OFF] (20.02.2015 / 04:59) Улюблені всі починаючи від "Слово о полку Ігоревім" закінчуючи сучукрліт. Направду, бездонний океан поезії
ODIN1 [4343] [Отв.] [OFF] (25.02.2015 / 01:43) Грета, Але ж є НАЙУЛЮБЛЕНІШІ хоч декілька можеш назвать?
Грета [194] [Отв.] [OFF] (26.02.2015 / 00:46) ODIN1, Вірші Тараса Григоровича Шевченка
Taylor [257] [Отв.] [OFF] (09.01.2016 / 16:53) Уже скотилось із неба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітились у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе. Вийду в садочок та погуляю, При місяченьку та й заспіваю. Як же тут гарно, як же тут тихо, В таку годину забудеш лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати. Ой, чи так красно в якій країні, Як тут, на нашій рідній Волині! Ніч обгорнула біленькі хати, Немов маленьких діточок мати, Вітрець весняний тихенько дише, Немов діток тих до сну колише.
Taylor [257] [Отв.] [OFF] (09.01.2016 / 16:53) Леся Українка
Украинцев [11] [Отв.] [OFF] (09.01.2016 / 20:36) Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років мучених надій, і сподівань, і вір, і крові синів, що за любов тавровані, сто серць, як сто палахкотінь. Та виростають з личаків, із шаровар, з курної хати раби зростають до синів своєї України-матері. Ти вже не згинеш, ти двожилава, земля, рабована віками, і не скарать тебе душителям сибірами і соловками. Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі, ти гнівом виросла. Тепер не матимеш од нього спокою, йому ж рости й рости, допоки не упадуть тюремні двері. І радісним буремним громом спадають з неба блискавиці, Тарасові провісні птиці — слова шугають над Дніпром. VI.1963 Василь Стус
Firefly [1649] [Отв.] [OFF] 
Alisia [5656] [Отв.] [OFF] .gif)
Просто шедевр, на мій погляд, перлина!.gif)