Просмотр блога:

- Яка пора - такі і люди
- Автор: Derek
- Дата записи: 17.10.2010 / 02:07:02
- Кол-во просмотров: 304

Терпіти не можу осінь. Покищо все добре: сонечко ще світить, дерева розцвіли жовтим листям, очікуючи зимового анабіозу. Але скоро небо затягне сіра гангрена дощу, сірий туман застелить горизонт, простір просякнеться абсолютною с(і/и)рістю, притуплюючи свідомість і втомлюючи фантазію. Світ буде наче мовчазне кліше на фільми Феліні - так само гнітючий і чорно-білий. І нема цій сірості кінця-краю. За такої паскудної ситуації вже наперед впадаєш в дивну кататонію: мене часто наздоганяють розумні думки, але я швидший. Не даю їм шансу заякоритися в голові, і на сто відсотків занурити в депресію (ненавиджу це слово. Зловживання ним наближує цивілізацію ще на крок до кінця - Фрейд, ти помилявся так, що виявився правим). Тікаю від думок в інший вимір, алкогольно досліджуючи кордони реальності. Занадто багато останнього в моєму житті останнім часом. Та краще вже тікати в алкоголь ніж... хоч не треба забігати наперед. Учора поліз через вікно в общагу. О третій годині ночі. На четвертий поверх. П'яний. Хтось додає собі значимості викладаючи в соціальні мережі свої фотографії, які мали б підкреслювати їхню індивідуальність (насправді ж вони абсолютно однакові і це смішно - намагатися виділитися наслідуючи когось). Хтось старається жити у згоді зі своєю совістю, молиться на етику. Але етика, як не дивно, прояв дріб'язковості. Хтось пише вірші - таких багато. Але я знаю, що ці вірші вони ніколи нікому не прочитають, бо ними вони втікають від реальності, там вони - знАчимі, там вони Творці (хочеш спробувати себе в ролі Бога - напиши вірш). І я, виходить, теж такий. За це й ненавиджу осінь - за ці непотрібні вірші, які ТРЕБА написати, щоб її пережити.
Комментарии (8)
Проголосовали: Alisia, Кукла в бантиках,

Все дневники
На главную
Сейчас на сайте: 76
© MuZa.NaMe
waplog
[16 / 0.0421 сек]